Тривалий пероральний прийом бісфосфонатів пов'язують з підвищеним ризиком виникненням вологої форми ВМД
Тривалий пероральний прийом бісфосфонатів пов'язують з підвищеним ризиком виникненням вологої форми ВМД
Тривалий пероральний прийом бісфосфонатів пов'язують з підвищеним ризиком виникненням вологої форми ВМД

Команда канадських дослідників, використовуючи складний дизайн дослідження, показали, що пацієнти, які тривалий час приймали перорально біcфосфонат, можуть мати більш високий ризик розвитку вологої форми ВМД.

В процесі було використано 3 дизайни дослідження. Перший, диспропорційний аналіз, показав, що захворюваність на ВМД була вищою серед тих, хто регулярно застосовував препарати для лікування остеопорозу, до складу яких входить алендронат. Так, прийом алендронату майже в 4 рази збільшував ризик розвитку ВМД, за ним слідував ризедронат (відношення шансів становило 2,87) і bandronate (відношення шансів 2,4).

Аналіз дослідження випадок-контроль показав, що ризик розвитку вологої ВМД збільшився з плином часу, з коефіцієнтом збільшення від 1,24 після 1 року до 1.59 через 3 та більше років регулярного застосування препарату. І, нарешті, аналіз самоконтрольованої серії випадків показав, що шанси розвитку ВМД збільшилися з 1,22 після 1 року до 1,87 через 5 років застосування препарату.

Результати цього дослідження є дещо несподіваним, враховуючи, що попереднє дослідження in vitro показало, що епітеліальні клітини пігменту сітківки людини реагують паралельно прозапальним та антиангіогенним шляхом у відповідь на дію бісфосфонатів. Автори вважають, що прозапальні властивості пероральних бісфосфонатів можуть переважити їх антиангіогенний ефект за умови застосування протягом більш тривалого періоду часу.

Незважаючи на те, що необхідні додаткові дослідження, щоб підтвердити результати даного дослідження, наведені дані є важливим свідченням потенційного ризику для наших пацієнтів похилого віку.

Allen Chiang MD,
http://www.aao.org/
Автор перекладу: Дмитро Павленко