Як лікарю боротися з "токсичними" пацієнтами? Або реалізація права лікаря на вибір пацієнта
Як лікарю боротися з "токсичними" пацієнтами? Або реалізація права лікаря на вибір пацієнта

Останнім часом актуальності серед медичного загалу набуває питання можливості відмови лікаря від "токсичного" пацієнта. Часто практикуючі лікарі зіштовхуються з пацієнтами, які залишають після себе лікаря в стані, м’яко кажучи, невідповідному для виконання професійних обов’язків. Тотальне непорозуміння та несприйняття призначень та рекомендацій лікаря, обізнаність з Інтернету чи від сусіда про свій діагноз та способи лікування, небажання лікуватися, натомість бажання відвідувати лікаря, неадекватна та агресивна поведінка – далеко не весь перелік сюрпризів з якими зустрічається лікар при відвідуванні його "токсичним" пацієнтом. Відомі факти складання лікарями чорних списків пацієнтів та обмін ними до яких лікарі вносять таких бажаючих відволікати лікаря від його основної роботи.

Як лікарю боротися з токсичними паціентами? Або реалізація права лікаря на вибір паціента

Що ж робити лікарю в такій ситуації, чи не стає лікар заручником своєї професії будучи зобов’язаним невідмовно надавати медичну допомогу? Вихід є, звісно він не такий вже й простий – зачинити двері перед небажаним пацієнтом лікар таки не може, але закон передбачає право лікаря офіційно відмовитися від пацієнта. І це працює.

Право відмови від пацієнта закріплене в ст. 34 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ, яка звучить так: "Лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я за умови, що це не загрожуватиме життю пацієнта і здоров'ю населення".

Для того, щоб реалізувати право відмовитися від пацієнта та захистити себе від необґрунтованих скарг, лікар повинен дотриматися певного порядку такої відмови та оформити і зафіксувати належним чином документи. Підстави для відмови від лікування пацієнта є невиконання пацієнтом приписів лікаря або порушення правил внутрішнього розпорядку в лікувальному закладі. Це, до речі, одна із причин того, що до складання та затвердження таких правил внутрішнього розпорядку медичного закладу слід підійти відповідально.

Як лікарю боротися з токсичними паціентами? Або реалізація права лікаря на вибір паціента

Факт невиконання пацієнтом приписів лікаря або правил внутрішнього розпорядку обов’язково повинен бути належним чином зафіксований. Фіксація невиконання пацієнтом медичних приписів та режиму лікування є основною умовою для подальшого прийняття рішення про роботу з таким пацієнтом. У випадку можливої відмови від лікування пацієнта лікар повинен заздалегідь подбати про документальне оформлення такої відмови.

Наприклад, факт нез’явлення пацієнта на запланований лікарем прийом або проведення маніпуляцій необхідно зафіксувати у вигляді запису до медичної документації з підписом як мінімум ще двох свідків. Також важливим документом у випадку невиконання або порушення пацієнтом приписів, призначень чи режиму визначеного лікарем є акт, в якому має бути зазначений факт нез’явлення пацієнта до лікувального закладу з детальним зазначенням обставин. Акт може бути складений у довільній формі та підписується лікуючим лікарем і мінімум двома свідками. Для збереження лікарської таємниці у якості свідків в такому випадку краще запросити медичний персонал лікувального закладу. Акт повинен зберігатися у медичній карті пацієнта або в іншій медичній документації.

Як лікарю боротися з токсичними паціентами? Або реалізація права лікаря на вибір паціента

Також, одним із доказів для відмові від "токсичного" пацієнта буде слугувати запис у медичній карті про призначення дати та часу візиту до лікаря або проведення відповідних медичних маніпуляцій, підтверджений підписом такого пацієнта. Це буде доказом того, що до його відома доведено, коли наступного разу він повинен відвідати лікаря або прийти для проведення певних маніпуляцій. Наявність письмових документів, що підтверджують факт невиконання пацієнтом рекомендацій або порушення правил внутрішнього розпорядку, є юридичною основою для лікаря скористатись своїм правом відмовитись від пацієнта та захистити себе у разі претензій з боку пацієнта, контролюючих або правоохоронних органів.

Отже, доказами порушень спричинених пацієнтом можуть бути:

  • записи у медичній карті про порушення раціону харчування, повернення до шкідливих звичок, порушення інших рекомендацій, за можливості засвідчені підписом пацієнта;
  • записи у медичній карті про нез’явлення на запланований прийом або медичні маніпуляції ( підписами пацієнта бажано засвідчувати кожну узгоджену дату прийому);
  • акти про відповідні події за підписом свідків (необхідно залучати як свідків мінімум двох осіб із медичного персоналу закладу охорони здоров’я для збереження лікарської таємниці) щодо нез’явлення пацієнта на запланований прийом або медичну маніпуляцію, порушення правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров’я тощо.

Керуючий партнер Адвокатської Фірми "СТАТУС",
Адвокат
Руслан Совершенний