Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі
Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі

Цілі

Статеві гормони можуть забезпечити майбутню методику лікування синдрому сухого ока у жінок у період постменопаузи. Однак існує декілька добре контрольованих досліджень. Дане дослідження визначає вплив тестостерону та естрогену на симптоми сухого ока та його ознаки у жінок в постменопаузі.

Методи

Рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване пілотне дослідження проводилось за участі 40 жінок з синдромом сухого ока (вік 63,9 ± 5,1 роки, 13,2 ± 6,3 років після менопаузи). Жінки були розділені по 10 осіб на чотири групи для лікування: у першій групі використовували трансдермальний тестостерон, у другій – естрадіол, у третій – комбінацію тестостерон/естрадіол та у четвертій – плацебо. Оцінювали результати на початковому етапі та через 8 тижнів: очні симптоми, осмолярність сльози, стабільність сльози, секреція сльози, оцінка дії мейбомієвих залоз, чутливість рогівки та кон'юнктиви, концентрація 17β-естрадіолу, 3-α-андроантілол-глюкуроніду та дегідроепіандростерон сульфату в сироватці крові. Відмінності від групи, де використовували плацебо, були розглянуті за допомогою одностороннього аналізу дисперсії та t-тесту Даннета. Внутрішньогрупові аналізи включали парні t-тести та кореляцію Спірмена.

Результати

Інтенсивність симптомів синдрому сухого ока після 8 тижнів була значно гіршою у групі, де жінки отримували естрогени, порівняно з групою жінок, які приймали плацебо (р = 0,04). У жодній групі не спостерігались суттєві зміни в інших очних симптомах, сльозовиділенні, функціях мейбомієвих залоз, морфології повік, рогівки або кон'юнктиви, порівняно із змінами у групі, які вживали плацебо. Внутрішньогрупові аналізи показали підвищену секрецію сльози у групі жінок, які отримували комбінацію тестостерону та естрадіолу (р = 0,03) та сильний зв'язок між підвищенням рівня андрогену в сироватці крові та поліпшеною стійкістю сльози в групі жінок, які використовували тестостерон (р= 0,83, р = 0,01).

Висновки

Застосування естрогенів у жінок з синдромом сухого ока у період постменопаузи може погіршити симптоми, тоді як відсутність впливу терапії тестостероном на дані симптоми виявилася очевидною. Позитивний ефект естрогену та тестостерону на функцію сльозовиділення потребує підтвердження у більш масштабному дослідженні, причому обсяг вибірки розраховується з даних, отриманих у цьому документі. Контроль плацебо має важливе значення для вивчення терапії синдрому сухого ока.

Джерело: http://www.medscape.com/.

Читайте також

Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі
Безопасность ношения мягких контактных линз у детей
Интерес к подбору мягких контактных линз (МКЛ) постоянно возрастает. Данный обзор содержит информацию, полученную из исследований, которые оценивали частоту осложнений, в частности роговичные инфильтраты и микробные кератиты, у пациентов моложе 18 лет при ношении МКЛ.
Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі
Лікарі представили перше роботизоване оперативне втручання всередині очного яблука
Команда хірургів успішно виконала вперше в світі оперативне втручання всередині людського ока. Дослідження було протестовано на шести пацієнтах, яким була назначена вітреоретинальна хірургія за допомогою роботизованих приладів, та шість інших, яким була виконана стандартна мануальна хірургія.
Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі
Что исследования на животных говорят нам о механизмах развития близорукости – защита светом?
Исследования на людях показали, что экспозиция светом на открытом воздухе является фактором, защищающим от развития близорукости. Исследования, проводимые на животных, показали, что экспозиция светом в 50 люкс приводила к развитию близорукости у подопытных.
Вплив трансдермального тестостерону та естрогену при лікуванні синдрому сухого ока у жінок у постменопаузі
Різні анти-VEGF препарати здатні по різному впливати на внутрішньоочний тиск
У пацієнтів з анти-VEGF-терапією відмічається невелике зниження внутрішньоочного тиску через деякий час після інˈєкцій, але з мінімальними відмінностями між афліберцептом, ранибізумабом та бевацизумабом за даними нового дослідження.