Сучасні уявлення про вплив іонізуючої радіації на орган зору
Сучасні уявлення про вплив іонізуючої радіації на орган зору

Доповідь Федірка Павла Андрійовича, доктора медичних наук, професора ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України»:

  • Актуальність проблеми;
  • Радіаційна катаракта;
  • Радіаційна ретинопатія;
  • Захворювання ока у радіаційно опромінених осіб;
  • Специфічний ефект радіаційного опромінення;
  • Інволюційна катаракта;
  • Радіаційний вплив та порушення функціонального стану ока;
  • Радіаційний вплив на прискорення старіння ока;
  • Макулярна дегенерація та її поширеність;
  • Лікування макулярної дегенерації, матеріали і методи;
  • Застосування лютеїнвмісних комплексів для профілактики макулярних змін;
  • Висновки.

Видео:

ВИКЛАДЕНА В ЦЬОМУ ВІДЕО ІНФОРМАЦІЯ ПРИЗНАЧЕНА ВИКЛЮЧНО ДЛЯ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я.

Ключові слова: Вікова макулярна дегенерація, ВМД, Нутроф Тотал

Тридцять років минуло після Чорнобильської катастрофи. В результаті її мільйони людей були радіаційно опромінені, більша частина Європи зазнала радіаційного забруднення в тій чи іншій мірі, виникли нові штучні біогеохімічні провінції.

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ НА ОРГАН ЗОРУ

Відразу після катастрофи стверджувалось, що вплив її факторів на орган зору буде вкрай обмеженим. Дійсність виявилась іншою. Проведені після Чорнобильської катастрофи дослідження повністю змінили наші уявлення про вплив іонізуючого випромінювання на око.

Зараз ми можемо виділити три періоди після Чорнобильської катастрофи. Перший – уявного благополуччя. Були виявлені поодинокі випадки радіаційних ретинопатій у осіб, які отримали великі дози опромінених в особливих умовах, окремі випадки радіаційних катаракт були описані.

Через чотири - п’ять років після катастрофи, з закінченням латентного періоду, уявне благополуччя скінчилось. В опромінених групах хвороби ока по частоті посіли одні з перших місць. Проведені в цей період дослідження показали, що можна виділити дві групи хвороб ока, пов'язаних з радіаційним впливом. Перша з них - хвороби, які викликаються тільки радіаційним опроміненням - специфічні радіаційні ушкодження. Другий - хвороби ока, що часто зустрічаються в звичайних умовах, але для яких, як з'ясувалося, опромінення - важливий фактор ризику.

В цей час було показано, що радіаційна катаракта виникає при дозах, значно нижчих за ті, що вважались раніше пороговими. Більш того, ця радіаційно індукована патологія має риси стохастичного ефекту радіаційного опромінення і, можливо, є безпороговим ефектом, а її латентний період досягає 29 років. Описані нові різновиди радіаційної ретинопатії і раніше невідомі ефекти – дозозалежне зниження обсягу акомодації і порушення генерації постійного потенціалу сітківки.

Результати постЧорнобильськіх досліджень змусили Міжнародне агентство з атомної енергії (IAEA) знизити ліміт ефективної дози на кришталик до 20 мілізівертів на рік, тобто в 7,5 разів (раніше ліміт становив 150 мілізівертів на рік). Міжнародний комітет радіаційного захисту знизив оцінку дози, при якій може виникати радіаційна катаракта, в 10 разів (з 5 Ґрей до 0,5 Ґрей).

Але набагато більше практичне значення має патологія другої групи – захворювання ока, які зустрічаються i в звичайних умовах, але для яких, як з`ясувалось, радіаційне опромінення є важливим фактором ризику. Доведено, що ризик інволюційної катаракти і центральної макулярної дегенерації, судинної патології сітківки в групах радіаційно опромінених зростає зі збільшенням дози опромінення. Інволюційна катаракта - найчастіша форма патології кришталика. Частота інволюційної катаракти в групах опромінених різко збільшена і залежить від дозового навантаження, виникаючи в молодому віці. Макулярна дегенерація переважно має клінічну картину вікової макулярної дегенерації (ВМД), але виникає незвично рано, макулярний набряк в опромінених виникає також раніше, ніж у неопромінених осіб. Ризик ВМД залежить від віку, дози опромінення і часу після опромінення.

Таким чином, отримані під час другого поставарійного етапу результати досліджень засвідчили, що орган зору – одна з основних мішеней радіаційного впливу на організм, а для низки частих і важких захворювань ока існує залежність поширеності і захворюваності від радіаційної дози, що незаперечно доводить наявність впливу радіаційного опромінення на їх формування.

Критично важливе значення має виявлена залежність ризику макулярної дегенерації і багатьох інших вікзалежних хвороб від часу перебування під ризиком після опромінення. Чим більше цей час, тим більший ризик цієї патології. Тобто з плином часу негативний ефект від радіаційного впливу в малих дозах виявляється більшим, ніж від впливу великих доз в короткотерміновій перспективі.

Таким чином, в третьому постЧорнобильському періоді, в який ми ввійшли зараз, у популяціях з низькими рівнями надлишкових дозових навантажень (тобто по всій території, де рівень забруднення техногенними радіоактивними речовинами помітний – практично по всій Європі) спостерігатиметься зростання захворюваності на ВМД, інволютивну катаракту, глаукому перш за все у молодих, працездатних людей. Це і є причина основних проблем, з якими зіткнеться і вже стикається сучасна офтальмологія.

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ВПЛИВ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ НА ОРГАН ЗОРУ

Тому більшої уваги потребує розробка нових методів лікування захворювань, для яких радіаційний вплив є вагомим фактором ризику. Оскільки радіоіндукована компонента захворюваності виникає перш за все на територіях з більшою щільністю забруднення, клінічні особливості, наприклад, ВМД, що вже виявляються в Україні, поширяться згодом на інші частини Європи. Тому розробка нових і адаптація існуючих методів лікування дистрофічних захворювань ока для нас є необхідністю, адже пряме запозичення методів лікування може привести до несподіваних наслідків.

Основною проблемою в третьому пост чорнобильському періоді буде лікування ВМД, яка з хвороби пенсіонерів перетвориться на захворювання молодих, працездатних осіб. Знизити частоту втрати працездатності у віддаленому періоді можна за рахунок своєчасного призначення профілактичного лікування.

Є значні відмінності в перебігу МД при тривалому впливі малих доз іонізуючого випромінювання, і найважливіша відмінність полягає в тому, що профілактика дистрофічних змін в ранніх стадіях тут достатньо ефективна. Призначення антиоксидантів в комбінації з лютеїном і зеоксантином дозволяє стримати розвиток ВМД. Високу ефективність тут показав комбінований препарат Нутроф® Тотал.

Таким чином, за 30 років після Чорнобильської катастрофи наші уявлення про радіаційні ушкодження ока докорінно змінились.