Синдром Терсона
Синдром Терсона

Синдром Терсона (СТ) - це наявність будь-якої внутрішньоочної кровотечі, у тому числі склоподібної, субгіалоїдної, інтра- чи субретинальної кровотечі, у пацієнтів із внутрішньочерепними крововиливами або травмами головного мозку. Термін спочатку згадувався лише при вітреальних крововиливах при встановленій субарахноїдальній кровотечі (САК), проте визначення з того часу було дещо розширено.

Захворюваність:

Частково внаслідок зміни діагностичних критеріїв, оцінка частоти СТ змінилася. При систематичному огляді пацієнтів із САК McCarron повідомили про 13% захворюваності на СТ серед пацієнтів, які оглядово оцінювалися. Czorlich повідомили про 19% захворюваності у пацієнтів з САК, 9% - у хворих з інтрацеребральними крововиливами та 3% - у пацієнтів з травматичними ураженнями головного мозку.

Частота СТ значно вища серед пацієнтів з більш серйозними розладами свідомості (як свідчить шкала ком Глазго) або більш серйозним субарахноїдальним крововиливом (на основі шкали Ханс-Хенса чи високих рівнів за Фішером ). СТ частіше трапляється у пацієнтів, які мали тривалі епізоди втрати свідомості або підвищений внутрішньочерепний тиск; і деякі, але не всі дослідження показали сильний зв'язок з аневризмами. Хоча СТ зазвичай розвивається протягом декількох годин після неврологічних розладів, це може відбутися й через кілька днів чи навіть тижнів.

Затримка в діагностиці:

Незважаючи на відносно високий рівень захворюваності на СТ у пацієнтів з САК, синдром залишається недостатньо діагностованим. Однією з причин може бути те, що пацієнти, які, найімовірніше, мають СТ, більш схильні до неврологічних порушень, тому вони обмежуються здатністю висловлювати скарги щодо порушень зору. Окрім того, враховуючи гостроту та тяжкість неврологічних захворювань у цих пацієнтів, очні обстеження можна не проводити, поки не будуть вжиті інші, більш невідкладні втручання.

Таким чином, направлення хворих з СТ до офтальмолога часто затримується. В огляді пацієнтів із СТ, яким пізніше було виконано віктертомію, Гнанарай повідомили, що серед пацієнтів, які перенесли СТ, вперше поскаржилися на симптоми, пов'язані з очима, і потребували консультації офтальмолога в середньому через 5,2 місяців. Ця затримка в діагностиці може призвести до втрати зору та перешкоджати зусиллям нейрореабілітації.

Патофізіологія:

Патофізіологія СТ є спірною, тому було запропоновано кілька механізмів. Провідна теорія вказує на те, що збільшення внутрішньочерепного тиску призводить до швидкого витікання спинномозкової рідини або кровотечі через оболонку зорового нерву в орбіту . Це, в свою чергу, стискає центральну вену сітківки, перешкоджає венозному відтоку і, відповідно, розриває менші венули сітківки.

Інша теорія передбачає, що гостре підвищення внутрішньочерепного тиску може збільшити орбітальний венозний тиск, що призводить до зворотного потоку крові через венули сітківки. Третя теорія дозволяє припустити, що внутрішньоочний крововилив може бути результатом прямого поширення крові з самого субарахноїдального простору через оболонку зорового нерва.

Хоча точно етіологія залишається невідомою, думка щодо внутрішньочерепного тиску була підтримана Czorlich, який виявив, що пацієнти з СТ, швидше за все, мали періоди підвищеного внутрішньочерепного тиску понад 25 мм рт. ст.

Симптоми:

Симптоми, про які повідомляють пацієнти з СТ, можуть широко варіювати, залежно від ступеня, локалізаціі крововиливу, а також неврологічного статусу особи. Багато пацієнтів, особливо ті, хто найбільш неврологічно скомпрометовані, можуть не мати змоги сприймати або повідомляти про свої скарги щодо розладів зору . У таких випадках швидка діагностика залежить від лікаря, який вперше оглаядав пацієнта і знав про можливість виникнення синдрому Терсона, а потім призначив консультацію офтальмолога. Хворі, які здатні описати свої симптоми, зазвичай повідомляють про зниження гостроти зору в одному чи обох очах при наявності сильного головного болю чи травми голови.

Діагностика:

З огляду на охоплення захворюваністю ТС у пацієнтів з внутрішньочерепними крововиливами, САК або травматичним ураженням головного мозку, особливо у пацієнтів з втратою свідомості або низькими балами за шкалою ком Глазго, скринінг ТС важливий, коли пацієнт є медично стабільним.

Дослідження очного дна - це золотий стандарт для виявлення та діагностики синдрому Терсона. Виявляються крововиливи за участю декількох внутрішньоочних шарів; вони можуть проявлятися у вигляді "подвійного кільця", в якому кров знаходиться під внутрішньою прикордонною мембраною та заднім гіалоїдом . Хворі також можуть втратити червоний рефлекс.

СТ пов'язаний з появою макулярних дірок, епіретинальних мембран, проліферативної вітреоретинопатії, відшарування сітківки та кровотечі з оболонки зорового нерву вже протягом тижня після неврологічної проблеми.

Візуалізація. Ідентифікація цієї патології може бути ускладненою шляхом огляду очного дна в разі затуманювання при склоподібному крововиливі; в таких випадках використовуються інші способи, такі як В-сканування, і вони повинні розглядатися як допоміжні в діагностиці СТ.

У дослідженні пацієнтів з САК, B-сканування було 100% чутливим та специфічним для виявлення інтраретинальних крововиливів. На відміну від нього, КТ була чутливою у 60% при виявленні преретинальних крововиливів та 32% чутливих до будь-якої внутрішньоочної кровотечі. Таким чином, ці методи можуть бути адекватними варіантами вибору.

Результати:

Офтальмологічні: Офтальмологічний прогноз для пацієнтів з СТ є достатньо хорошим. Багато внутрішньоочних крововиливів виявляються спонтанно протягом декількох місяців. Для тих, кому не було встановлено і виявлено синдром вчасно, вітректомія була успішною і призвела до поліпшення зорових функцій. Серед 25 хворих з СТ, що пройшли вітректомію, у 88% очей пацієнтів гострота зору досягала 20/30 чи навіть вище. У дослідженні 44-х вітректомізованих СТ очей було встановлено, що пацієнти, які перенесли ранню вітректомію (протягом 90 днів після вітреального крововиливу), мали кращі результат, ніж ті, котрих було прооперовано через 3 місяці.

Таким чином, багато фахівців виступають за ранню вітректомію, особливо при двосторонніх крововиливах, щільному однобічному крововиливі або крововиливах у маленьких дітей. Інші типи патології сітківки, пов'язані з СТ, включаючи відшарування сітківки та макулярні дірки, також можуть мати глибокий ефект, якщо вони не будуть швидко розпізнані та не почнуть лікуватися.

Неврологічні та системні:

З точки зору неврологічних результатів, прогноз для цих пацієнтів особливо не сприятливий. При систематичному огляді результатів з САК пацієнти з СТ мали ризик смертності майже в 5 разів вищий, ніж у пацієнтів з САК (50% проти 11%, відповідно, серед пацієнтів, досліджуваних проспективно). Крім того, пацієнти з СТ, які вижили, мають значно нижчі бали за шкалою ком Глазго за 3 місяці, ніж пацієнти з САК без СТ. Таким чином, важливо, щоб СТ було встановлено якомога раніше, не тільки для його прогностичного значення та впливу на зусилля нейрореабілітації хворих, але також тому, що його ускладнення можуть призвести до втрати зору, якщо його не почати лікувати вчасно.

Ключові моменти:

1. Пацієнти з інтрацеребральними та субарахноїдальними крововиливами повинні отримати оперативне дослідження очного дна для оцінки та виявлення синдрому Терсона.
2. B-скан або КТ можна використовувати для виявлення СТ.
3.Рання вітректомія повинна розглядатися у пацієнтів зі значною втратою зору або двосторонніми крововиливами та у дітей з ризиком амбліопії.
4. Наявність СТ пов'язана з гіршим неврологічним прогнозом та підвищеним ризиком смерті.

Джерело

стаття з журналу EyeNet (стор. 35-36).

Читайте також

Синдром Терсона
Безопасность ношения мягких контактных линз у детей
Интерес к подбору мягких контактных линз (МКЛ) постоянно возрастает. Данный обзор содержит информацию, полученную из исследований, которые оценивали частоту осложнений, в частности роговичные инфильтраты и микробные кератиты, у пациентов моложе 18 лет при ношении МКЛ.
Синдром Терсона
Лікарі представили перше роботизоване оперативне втручання всередині очного яблука
Команда хірургів успішно виконала вперше в світі оперативне втручання всередині людського ока. Дослідження було протестовано на шести пацієнтах, яким була назначена вітреоретинальна хірургія за допомогою роботизованих приладів, та шість інших, яким була виконана стандартна мануальна хірургія.
Синдром Терсона
Что исследования на животных говорят нам о механизмах развития близорукости – защита светом?
Исследования на людях показали, что экспозиция светом на открытом воздухе является фактором, защищающим от развития близорукости. Исследования, проводимые на животных, показали, что экспозиция светом в 50 люкс приводила к развитию близорукости у подопытных.
Синдром Терсона
Різні анти-VEGF препарати здатні по різному впливати на внутрішньоочний тиск
У пацієнтів з анти-VEGF-терапією відмічається невелике зниження внутрішньоочного тиску через деякий час після інˈєкцій, але з мінімальними відмінностями між афліберцептом, ранибізумабом та бевацизумабом за даними нового дослідження.