Оксана Вітовська: Профілактика - найдешевший спосіб зберегти зір
Оксана Вітовська: Профілактика - найдешевший спосіб зберегти зір
Oksana Vitovska

У ході науково-практичної конференції з актуальних питань офтальмології, що відбулася у Полтаві за участю фахівців із шести областей України, вдалося поспілкуватися з доктором медичних наук, професором, завідуючою кафедрою офтальмології Національного медичного університету імені Богомольця, головним позаштатним офтальмологом Міністерства охорони здоров'я Оксаною ВІТОВСЬКОЮ. Наша розмова – до вашої уваги.

– Оксано Петрівно, чому присвячена конференція у Полтаві?

– У жовтні традиційно відзначається Всесвітній день зору. Армія українських офтальмологів налічує 3 тисячі 200 лікарів, які надають практичну допомогу на такому ж рівні, як у Європі та світі. Немає в офтальмології напрямків, які б не реалізувалися в Україні. Зустріч таких фахівців на Полтавщині – це нагода обговорити найактуальніші питання в галузі, заходи профілактики, визначити плани подолання сліпоти і слабкозорості. Це – регіональний захід, тут зібралися спеціалісти з шести областей. Але їх об'єднують спільні проблеми і завдання, особливо в умовах реформування.

– Які офтальмологічні проблеми є найскладнішими?

– Сліпота і слабкозорість – повна або часткова втрата зору, що призводить до інвалідизації й, безумовно, до зниження якості життя. Аби зрозуміти, що відчуває людина, коли сліпне, я б запропонувала зранку зав'язати очі хустиною і спробувати зробити звичні щоденні речі: вмитися, поснідати, вийти з хати, пройтись по квартирі. Одразу стане зрозуміло, наскільки це тяжко. Дослідники вважають стан людини, яка втратила зір, наближеним до стану клінічної смерті. Це проблема і медична, і соціальна, й економічна. Наразі затрати на одного інваліда перевищують 150 тисяч гривень без урахування витрат на спеціалізовані навчальні заклади, заклади соціальної адаптації тощо.

Зазвичай пацієнтів дуже лякає діагноз катаракта. Насправді ж ця недуга є виліковною, заміна кришталика відновлює зір. У минулому році основною причиною сліпоти українців стала глаукома, на другому місці – захворювання сітківки ока і на третьому – травми.

Так от перші дві причини – невиліковні. Втрачений через них зір не відновлюється, залишається тільки зберегти те, що є. Але не допустити подальшого розвитку, попередити настання сліпоти внаслідок глаукоми та захворювань сітківки можна.

– Яким чином?

– Як би тривіально це не пролунало, але перший крок для збереження зору – здоровий спосіб життя, а також раннє виявлення й адекватне лікування. Воно дозволить підтри мати здоров'я очей на увесь той час, що відведений нам Богом. І людина зможе бачити все життя. Нехай і гірше, але – бачити.

На жаль, сьогодні серед причин слабкозорості найбільший тягар – це хронічні стани, які поступово призводять до незворотної втрати зору: глаукома, діабетична ретинопатія, вікова дегенерація сітківки. Загострюється тягар таких загальних системних захворювань, як діабет, гіпертонічна хвороба, у цієї категорії пацієнтів ризик названих хронічних хвороб очей підвищується.

– Наскільки згубно впливає цивілізація на здоров'я очей?

– Огляньтеся навколо і побачите чимало людей в окулярах. Добре, що вони ними користуються, це дуже правильно. А скільки ще людей, які не хочуть ними користуватися? На жаль, за технічний прогрес ми розплачуємося здоров'ям, у тім числі й здоров'ям очей.

Мобільні телефони, інші електронні гаджети стали невід'ємними атрибутами, люди не можуть обійтися без них ні вдома, ні на роботі, ні навіть у транспорті. Це й призводить до того, що наразі кожен 3–4#й учень у початковій школі і кожен другий у старших класах мають порушення рефракції, короткозорість.

Офтальмологічні недуги стають серйозною соціальною проблемою.

– То як із цим боротися?

– Знову ж таки, все дуже банально. Хочете бути щасливими – будьте. Цитую Козьму Пруткова: "Порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих". Якщо суспільство, кожен із нас, не усвідомить необхідність здорового способу життя, дотримання гігієни зору, якщо батьки не звертатимуть увагу на дозвілля своїх дітей, якщо їм легше дати дитині в руки телефон або увімкнути телевізор замість того, щоб поспілкуватися, будемо й надалі мати недозоване зростаюче навантаження і, як наслідок, великі проблеми.

Основним методом профілактики є просвітницька робота, усвідомлення загрози і реальна зміна пріоритетів.

– Це непросто, якщо на роботі – комп'ютер, вдома – телевізор…

– Якщо людина тривалий час напружує зір на близькій відстані, працює перед монітором, потрібні перерви з гімнастикою для очей, щоб розвантажити м'язи ока. Важливі дозування, режим зорового навантаження: відпочинку й напруження. Крім того, тривале перебування в одній позі (сидячи) – це ще й проблеми з поставою, у перспективі – судинні порушення та багато інших негараздів.

Є дослідження, що свідчать: у тих, хто палить, швидше розвиваються дегенеративні зміни сітківки, катаракта тощо. Для збереження зору необхідно відмовитися від цієї згубної звички. Ще одна складова здорового способу життя – раціональне харчування. Для здоров'я очей потрібно більше овочів, фруктів, риби. В умовах економічної кризи, на жаль, це не завжди доступно, але намагатися треба.

Японські науковці провели дослідження із залученням великої когорти дітей і довели, що двогодинне активне фізичне навантаження – ігри на свіжому повітрі – дозволяє гальмувати розвиток короткозорості. У нас із вами у школах активні перерви були правилом! Для діток із початковими стадіями короткозорості дуже добре займатися плаванням, фізичною культурою. Великий теніс, бадмінтон змушують фіксувати погляд на рухомій цілі, що надзвичайно корисно для здоров'я очей.

– Натомість малий школярик виходить на перерву і виймає з кишені гаджет…

– Профілактика – найдешевший спосіб збереження здоров'я очей. Самі лікарі з цим завданням не впораються. І вчителям самотужки проблема не під силу. І батькам. Це має бути спільним завданням, у тім числі й для державних чиновників, законодавчої влади, бо певні моменти треба прописувати у відповідних наказах. Стосовно гаджетів, можливо, був би сенс на час перебування у шкільних стінах здавати телефони на збереження – так роблять у ряді європейських країн, у Сполучених Штатах Америки. Якщо відповідальність за дітей на цей час бере на себе адміністрація школи, вчителі, то яка необхідність батькам телефонувати, відривати дитину від навчання? Крім того, чим більше вільного часу, тим менш раціонально він використовується. Треба залучати дітей до спорту, творчості, живого спілкування.

Доречі, дефіцит живого спілкування стає актуальним і для дорослих. Телефони, доступ до мережі Інтернет уже викликають залежність. Є люди, які не можуть кілька хвилин прожити, не заглянувши у гаджет. Треба змінювати стиль життя.

– Часто в установи та організації заходять продавці з повними чемоданами окулярів, оправи – на всі смаки. Чи варто купувати?

– Окуляри треба підбирати індивідуально, тому що очі можуть мати різну потребу в скельцях. І, якщо користуватися неправильно підібраними, можна спровокувати захворювання. Я би у таких продавців нічого не купувала.

– У якому віці потрібно брати зір на контроль людям, котрі проблем із ним ніколи не мали?

– Батьки стан зору дітей мають контролювати від народження. Для дорослих гарною практикою були профілактичні огляди. Потрібен, як мінімум, самоконтроль: затуляючи очі по черзі, хоча б раз на місяць варто перевіряти, чи не погіршився зір удалину. Якщо з'явилися якісь проблеми – затуманювання, викривлення, спалахи, мушки перед оком, – це дзвіночок про те, що треба терміново звернутися до лікаря. Після 40 років потрібно раз на рік вимірювати внутрішньоочний тиск і проходити повне обстеження в офтальмолога, щоб не пропустити можливий початок глаукоми. Призначене лікування дозволить запобігти сліпоті та інвалідності.

– Одна з наших читачок дуже любить вишивати хрестиком. Зір із віком погіршується. Запитує, що робити: кидати улюблене заняття чи "посилювати" окуляри?

– Я не схильна обмежувати людей у позитиві, бо психологічне, емоційне налаштування людини до життя надзвичайно важливе. Причини зниження зору дуже різні. Якщо є захворювання, треба лікувати. Можливо, там катаракта, яку треба прооперувати. Можливо, досить посилити окуляри та частіше давати очам відпочинок. Це визначить лікар офтальмолог. Але позбавляти себе емоційного задоволення не варто.

Насамкінець Оксана Вітовська побажала усім читачам "Зорі Полтавщини" здоров'я, яке значною мірою залежить від кожного з нас. Треба лише цінувати й берегти його, а за потреби – звертатися до спеціалістів вчасно, не зволікаючи.

"Зорі Полтавщини"
14 жовтня 2016 р. №9 (226)
Ольга ЩЕГЛОВА
Журналіст