У багатьох пацієнтів з імплантованими лінзами можливий розвиток катаракти протягом 10 років
У багатьох пацієнтів з імплантованими лінзами можливий розвиток катаракти протягом 10 років

У пацієнтів з імплантованими лінзами можливий розвиток катаракти протягом 10 роківLisa Rapaport

(Reuters Health) – Швейцарські дослідження свідчать про те, що у багатьох пацієнтів з хірургічно-імплантованими лінзами для виправлення проблем із зором, може розвинутися катаракта або підвищений очний тиск протягом 10 років після маніпуляцій.

Дослідники зосереджували увагу на імплантації задньокамерних факічних лінз, яка включає в себе розріз передньої частини ока на рогівці для того, щоб вставити лінзу, яка плаває позаду райдужної оболонки перед природним кришталиком ока. Хірургія може виправити проблеми із зором, такі як короткозорість і астигматизм.

Для оцінки відтермінованих ускладнень від імплантатів науковці обстежували 78 пацієнтів та прооперували у загальній кількості 133 ока (деяким людям було виконано операцію тільки на одному оці).

Дослідження показало, що через п'ять років двоє з п'яти пацієнтів мали катаракту, а у період до 10 років їх кількість досягала 55 відсотків.

Також було виявлено, що через 10 років на 12 очах розвинулась очна гіпертензія, що вимагає використання очних крапель для лікування цього захворювання.

"Це нас здивувало, тому що у нас не було ніякої інформації щодо цього," - сказав старший автор дослідження доктор Франсуа Maйo з Університету Лозанни у Швейцарії.

"Підвищення внутрішньоочного тиску є обов'язковим наслідком, тому що існує ризик розвитку глаукоми у короткозорих людей, "- додатково зазначив Maйo у повідомленні електронною поштою.

Розуміння довгострокових наслідків цієї операції важливе, тому що у молоді після маніпуляцй з приводу поліпшення зору лінзи можуть залишатися в їхніх очах протягом кількох десятиліть.

На початку дослідження було обстежено 34 чоловіка і 44 жінки, середній вік яких був 39 років. Всі вони були прооперовані в період з 1998 по 2004 р. в офтальмологічній лікарні Жуль-Гонін в Лозанні.

Через п'ять років було зроблено факоемульсифікацію для лікування катаракти на п’яти очах, а протягом 10 років після операції таку ж маніпуляцію виконали на 18 очах.

Очний тиск не змінювався в перші роки відразу після операції, але майже через 10 років на 12 очах відмічалось таке підвищення внутрішньоочного тиску, яке потребувало застосування актуальних медикаментів.

Одне з обмежень дослідження полягає в тому, що імплантовані лінзи дуже змінилися з кінця 1990-х років, тому деякі пацієнти, які оперувалися на початку дослідження, не змогли скористатися удосконаленими технологіями в наступні роки.

Проте, результати дослідження дають підстави для того, щоб лікарі обов’язково розглядали катаракту та підвищення внутрішньоочного тиску як потенційні довгострокові побічні наслідки, до цього висновку прийшли автори публікацій в журналі Американської медичної асоціації, відділу офтальмології (JAMA Ophthalmology) від 3 березня.

Доктор Стивен МакЛеод з Каліфорнійського університету в Сан-Франциско написав в редакційній статті, що саме молодим пацієнтам слід уважно розглянути ці побічні ефекти, тому що ускладнення наймовірніше за все можуть з’явитись з плином часу.

Маклеод додав в повідомленні елекронною поштою: "Ризик катаракти не є дивиною, адже якщо ми не видаляємо природній кришталик, то вільний простір всередині ока дуже обмежений, тому завжди існує вірогідність того, що цей імплантат може вплинути на стан існуючої лінзи в результаті травми або відсутності адекватного постачання поживних речовин”.

"Хоча, очна гіпертензія викликає здивування, оскільки не є очевидним те, що цей імплантат буде впливати на відтік рідини".

ДЖЕРЕЛО: http://bit.ly/24GCNUT
JAMA Ophthalmol 2016