Гени не впливають на відповідь на анти-VEGF лікування ВМД
Гени не впливають на відповідь на анти-VEGF лікування ВМД
Гени не впливають на відповідь на анти-VEGF ліку-вання ВМД

Аналіз даних досліджень CATT та IVAN не виявили жодних доказів того, що генотипи VEGFR2 впливають на відповідь на анти-VEGF терапію у пацієнтів з вологою формою ВМД, на відміну від даних у попередній доповіді.

Автори представляють найбільшу серію клінічних випадків на сьогоднішній день по оцінці впливу генів на відповідь на лікування 1347 хворих з вологою ВМД, додаючи цінну інформацію, щоб допомогти клініцистам і пацієнтам краще зрозуміти патофі-зіологію та лікування вологої ВМД.

У цьому дослідженні дослідники оцінювали вплив 2 одиночних нуклеотидних поліморфізмів (rs4576072 і rs6828477) в межах гена VEGFR2 на гостроту зору в 1347 пацієнтів, які отримували або ранібізумаб або бевацизумаб. Основний аналіз включав пацієнтів, які були гомозиготними по C (Minor) алелі в порівнянні з гомозиготними по алелі Т.

Протягом 1 року, не було виявлено статистично значущих відмінностей в середніх значеннях гостроти зору між генотипами або одиночними нуклеотидними поліморфізмами (р> 0,05).

Ці висновки прямо суперечать серії випадків з 366 пацієнтів 2014 року, коли було виявлено, що одиночні нуклеотидні поліморфізми rs4576072 і rs6828477 спричиняли кращу відповідь на лікування, з підвищенням гостроти зору на 3 рядки в порівнянні з контролем через 1 рік (р <0,05). Автори цього дослідження припускають, що різні початкові змінні, можливо, зробили свій внесок в різні результати обох дослідженнях.

Alok S. Bansal, MD
Автор перекладу: Дмитро Павленко
.