Залучення слізної залози у патологічний процес при гранулематозі Вегенера
Залучення слізної залози у патологічний процес при гранулематозі Вегенера

Залучення слізної залози у патологічний процес при гранулематозі ВегенераЗазвичай, залучення слізної залози при гранулематозі Вегенера супроводжує орбітальні захворювання, але іноді дисфункція слізної залози може бути єдиним симптомом патології певного органу або як прояв системного захворювання. Діагностика орбітального гранулематозу Вегенера має певні складнощі, оскільки не існує специфічних клінічних проявів і докази базуються на специфічних гістологічних дослідженнях та аналізі антинейтрофільних цитоплазматичних антитіл (antineutrophilic cytoplasmic antibody - ANCA - testing). Орбітальний гранулематоз Вегенера може спровокувати втрату зору та бути сигналом швидкого прогресування системного захворювання при його латентному перебігу, що робить ранню діагностику надзвичайно важливою.

Мета дослідження полягала у тому, щоб описати клінічні особливості пацієнтів з вторинним ураженням слізних залоз внаслідок гранулематозу Вегенера та порівняти їх з клінічними особливостями інших орбітальних запальних станів з залученням слізної залози. Було проведено ретроспективний порівняльний аналіз серії випадків.

Загалом було оглянуто 247 пацієнтів з орбітальними патологіями та яким була проведена орбітальна біопсія, з них було відокремлено 69 пацієнтів, що мали орбітальне захворювання запального характеру, і 7 з них мали кінцевий діагноз - гранулематоз Вегенера.

Середній вік пацієнтів склав 30 років, при діапазоні 14-57 років. Тривалість періоду від моменту початку скарг до подання остаточного діагнозу гранулематозу Вегенера коливалась від 3-х до 20-ти місяців, в середньому 12 місяців. Залучення у патологічний процес синоназальної області було відмічено у 43% пацієнтів, зміни кісткової тканини - у 29% пацієнтів з гранулематозом. Було зроблено висновок, що залучення синоназальної області у пацієнтів із гранулематозом Вегенера трапляється набагато частіше, ніж деструкція кісткової тканини. Отже, після виявлення подібних проявів найбільш доцільним буде подальше проведення тесту ANCA, біопсії слізної залози, та МРТ - візуалізації процесу.

Оригінал статті англійською мовою за посиланням: http://www.aaojournal.org/article/S0161-6420(15)01189-6/fulltext