5 міфів про "Синдром сухого ока"
5 міфів про "Синдром сухого ока"

Міф 1: Сухість ока - це тільки сухість

Сухість ока, так здається на перший погляд, є зрозумілим станом, коли відсутність сльози призводить до дискомфорту, якого можливо позбутися завдяки спеціальним змазкам/краплям. Насправді, хвороба сухого ока є мультифакторним станом, який уявляє собою порочне коло, в якому гіперосмолярність відіграє ключову роль.

Гіперосмолярність може бути результатом підвищенного випаровування (evaporative dry eye), зниженням сльозової секреції (aqueous-deficient dry eye) або комбінація обох станів. Гіперосмолярність сльозової плівки викликає різноманітні запальні реакції, які призводять до пошкодження рогівки, погіршують якість сльозової плівки, підтримуючи порочне коло.

Сльозова плівка має найбільшу оптичну силу серед усіх очних поверхонь.

Наслідки синдрому "сухого ока" (ССО) не обмежуються скаргами пацієнта, ще існують інші очні клінічні прояви. Нестабільна сльозова плівка негативно впливає на гостроту зору. Для хвороби сухого ока характерне коливання гостроти зору та мерехтіння.

Міф 2: Відчуття сухості ока – це ключова ланка для діагнозу ССО

Дійсно, сухість - це часта скарга, але пацієнти можуть скаржитсь, також, на відчуття стороннього тіла в очах. Хоча зуд, зазвичай, ассоціюється з алергічним кон’юктивітом, він також має місце у людей з ССО. Іншим протиречним симптомом можуть бути очі, що сльозяться. Так, як існує два основних механізма сльозоутворення: базісний та рефлекторний. Коли базісна щвидкість сльозоутворення недостатня, вмикаються "рефлективні сльози", що може призвести до послідуючої епіфори. Печія та почервоніння - два симптома, часто пов’язаних з ССО. Невелика кількість виділень у кон’юктивальній порожнині також може мати місце.

Чому так багато різниці в симптомах пацієнтів? Дослідженя [2], вказує на те, що чутливість рогівки може змінюватися під час хвороби сухого ока. Рогівка стає тим менше чутливою, чим довше триває цикл сухості ока [2]. Це явище допомагає нам пояснити невідповідність між клінічними ознаками та скаргами, про які нам повідомляють пацієнти.

Міф 3: Діагноз "синдром сухого ока" встановлюється легко

Жодний діагностичний тест для виявлення "сухого ока" не є універсальним. Деякі пацієнти з вираженими клінічними ознаками, в тому числі з укороченням часу розриву сльозової плівки, профарбовуванням рогівки флюорисцином, гіперосмолярністю сльози - можуть не пред’являти жодних скарг. І навпаки, деякі пацієнти можуть повідомляти про серйозні симптоми з мінімальним проявом клінічних ознак, або їх повній відсутності.

Почервоніння, відчуття стороннього тіла та зуд можуть бути симптомами сухості очей, однак, вони також можуть бути симптомами кон’юктивіта. Хвороба "сухого ока" повинна бути включена в дифференційний діагноз "гострого червоного ока", тому що такі стани як епісклерит, блефарит, "сухе око" - мають східні симптоми, а поверхня ока має обмежений спектр відповіді, незважаючи на різні провокуючі чинники.

Міф 4: Хвороба "сухого ока" поширена переважно у людей похилого віку

Поширеність захворюваності на ССО збільшується з віком приблизно на 8-10% за десятиріччя, але ССО не є рідкістю для молодих [3]. Ризик системних станів, пов’язаних з ССО (наприклад, цукровий діабет, артрит) також збільшується з віком, але деякі фактори, що можуть призводити до ССГ - рефракційна операція, користування МКЛ, праця з цифровими приладами - більш поширені у молодому віці.

Вважається, що захворювання "сухого ока" після зробленої рефракційної хірургії має нейротрофічний компонент внаслідок дії на нерви рогівки під час операції і це може складно піддаватися лікуванню ССО. Наявність контактної лінзи на оці - порушує цілістність сльозової плівки та може ускладнювати симптоми ССО [4]. Іншим фактором, ще не дуже повністю зрозумілим, є час роботи за екраном. Відомо, що під час роботи за монітором зменшується частота миготінь, що сприяє висиханню рогівки. Нарощування штучних вій, татуаж повік та декоративна косметика також сприяють виникненню ССО. Тому дослідження з проблеми ССО повинні проводитися і у людей молодого віку для того, щоб оцінити поширеність даного синдрому у цій віковій групі населення.

Міф 5: Існує універсальна схема лікування ССО

Не існує універсального методу лікування ССО. Окрім розчинів та гелей - лубрикантів для очної поверхні, існує декілька різних варіантів лікування сухого ока, але жоден з них не є універсально ефективним. Тимчасова облітерація сльозового канальця - ефективний метод в лікуванні, але не для всіх різновидів ССО. Стероїди можуть тимчасово зняти запалення та заспокоїти око, але можуть викликати підвищення ВОТ. Іммуномодулятори, такі як циклоспорин (Restasis) та lifitegrast (Xiidra) - впливають на іммуну відповідь при ССО, але вони не завжди ефективні та недешево коштують.

Метою лікування ССО є відновлення гомеостазу сльозової плівки, але прогрес у досягненні цієї мети, як відомо, трудно виміряти. Невідповідність між серйозністю симптомів та ознаками при ССО - ускладнює для клініцистів питання про ефективність лікування. Наприклад, об’єктивна ознака, осмолярність сльози - може покращитись в ході лікування, але пацієнт не відчуває полегшення. Пацієнти зі схожими клінічними ознаками можуть реагувати на одне те й саме лікування дуже по-різному, внаслідок тонкої різниці в патофізіології захворювання.

"Розвиток" - найкращий вираз для сучасного стану розуміння патофізіології та лікування ССО.

Розуміння складностей ССО та еволюції його лікування допоможе нам краще справлятися з симптомами наших пацієнтів.

Джерело

https://www.medscape.com/viewarticle/911753

Переклад

Офтальмолог-ретинолог, лікар вищої категорії, Ольга Бондаренко

Читайте також

5 міфів про
Безопасность ношения мягких контактных линз у детей
Интерес к подбору мягких контактных линз (МКЛ) постоянно возрастает. Данный обзор содержит информацию, полученную из исследований, которые оценивали частоту осложнений, в частности роговичные инфильтраты и микробные кератиты, у пациентов моложе 18 лет при ношении МКЛ.
5 міфів про
Лікарі представили перше роботизоване оперативне втручання всередині очного яблука
Команда хірургів успішно виконала вперше в світі оперативне втручання всередині людського ока. Дослідження було протестовано на шести пацієнтах, яким була назначена вітреоретинальна хірургія за допомогою роботизованих приладів, та шість інших, яким була виконана стандартна мануальна хірургія.
5 міфів про
Что исследования на животных говорят нам о механизмах развития близорукости – защита светом?
Исследования на людях показали, что экспозиция светом на открытом воздухе является фактором, защищающим от развития близорукости. Исследования, проводимые на животных, показали, что экспозиция светом в 50 люкс приводила к развитию близорукости у подопытных.
5 міфів про
Різні анти-VEGF препарати здатні по різному впливати на внутрішньоочний тиск
У пацієнтів з анти-VEGF-терапією відмічається невелике зниження внутрішньоочного тиску через деякий час після інˈєкцій, але з мінімальними відмінностями між афліберцептом, ранибізумабом та бевацизумабом за даними нового дослідження.