Дослідження зміни товщини хоріоідеї у хворих з центральною географічною атрофію внаслідок вікової макулодистрофії та хвороби Штаргардта
Дослідження зміни товщини хоріоідеї у хворих з центральною географічною атрофію внаслідок вікової макулодистрофії та хвороби Штаргардта

Центральна географічна атрофія сітківки є наслідком ряду дистрофічних захворювань, таких, наприклад, як вікова макулодистрофія (ВМД) та хвороба Штаргардта (ХШ). Дане дослідження полягало у порівнянні товщини хоріоідеї у хворих з даними дистрофічними захворювання з метою визначення особливостей впливу географічної атрофії сітківки на зміни хоріоідеї у субфовеальній ділянці. Зону географічної атрофії сітківки визначали за допомогою аутофлюорисцентного дослідження очного дна. Товщину хоріоідеї в субфовеальній ділянці вимірювали за допомогою В-сканування. Пацієнтів з ВМД було розділено на 2 групи в залежності від наявності ретикулярних псевдодруз.

В дослідженні приймали участь по 22 пацієнти (22 ока) з ХШ та ВМД. Середній вік пацієнтів з ХШ становив 48,9 років та 81,8 рік у пацієнтів з ВМД. Площа ділянки географічної атрофії сітківки у пацієнтів з ХШ становила в середньому 5,4 мм2 та 5,1 мм2 у пацієнтів з ВМД. В результаті дослідження у пацієнтів з ХШ товщина хоріоідеї становила 336,1 µm, у пацієнтів з ВМД – 198,1 µm (Р=0,39). Було також встановлено, що такі показники товщини хоріоідеї у хворих з ВМД були обумовлені даними групи пацієнтів з ретикулярними псевдодрузами, у яких було визначено статистично доствірне зниження субфовеальної товщини хоріоідеї у порівнянні з всіма іншими пацієнтами.

Таким чином, можна зробити висновок, що особливістю географічної атрофії сітківки у пацієнтів з ВМД є статистично достовірне зниження товщини хоріоідеї у субфовеальній ділянці. Також, слід наголосити, що дане зниження має більший прояв у пацієнтів з наявністю ретикулярних псевдодруз.

Choroidal Thickness in Eyes With Central Geographic Atrophy Secondary to Stargardt Disease and Age-Related Macular Degeneration

BACKGROUND AND OBJECTIVE:

Choroidal thickness (CT) measurements from eyes with similar areas of macular geographic atrophy (GA) secondary to age-related macular degeneration (AMD) and Stargardt disease (STGD) were compared to determine whether GA from different diseases had a similar or different effect on the underlying subfoveal choroid.

PATIENTS AND METHODS:

Eyes with the diagnosis of central GA secondary to STGD and AMD were matched, with subfoveal CT measurements obtained from the central B-scan using an enhanced depth imaging protocol. The area of GA was measured using fundus autofluorescence (FAF) imaging. AMD eyes were divided into those with and without reticular pseudodrusen.

RESULTS:

A total of 22 eyes of 22 patients were included in the STGD and AMD groups and were matched with respect to the area of GA. The mean age of the STGD patients was 48.9 years (standard deviation [SD] = 17.1), and the mean age was 81.8 years (SD = 6.2) for the AMD patients. Mean area measurements of GA for the STGD and AMD groups were 5.4 mm2 (SD = 4.1) and 5.1 mm2 (SD = 4.0), respectively (P = .83). After adjusting for age and axial length, eyes with STGD had a mean CT measurement greater than the AMD eyes (336.1 µm vs. 198.1 µm, respectively; P = .039). However, this difference was driven by AMD eyes with reticular pseudodrusen (RPD) and by a single Stargardt case with a very thick choroid. Eyes with RPD had statistically thinner subfoveal CT measurements when compared with all other groups.

CONCLUSION:

A small but statistically significant increase in the CT of STGD eyes was observed when compared with normal controls and AMD eyes without RPD. However, this small increase in CT was driven by a single case with a markedly thicker choroid within the STGD group, so it is unlikely that a clinically significant difference exists. However, AMD eyes with GA and RPD had significantly thinner subfoveal CT measurements.