Використання спіронолактону при хронічній формі центральної серозної хоріоретинопатії
Використання спіронолактону при хронічній формі центральної серозної хоріоретинопатії

Центральна серозна хоріоретинопатія (ЦСХ) являє собою захворювання, яке супроводжується серозним відшаруванням нейросенсорної частини сітківки над ділянкою просочування хоріокапілярів через пігментний епітелій сітківки. Спіронолактон — синтетичний стероїдний калійзберігальний діуретичний засіб, який є конкурентним антагоністом альдостерону і впливає на обмін натрію і калію в дистальних канальцях нефрону.

Метою даного проспективного, рандомізованого, подвійного сліпого плацебо контрольованого дослідження було оцінити ефективність спіронолактону в лікуванні ЦСХ. В дослідженні приймали участь 16 пацієнтів (16 очей) з хронічною формою ЦСХ; середній термін захворювання становив 10 ± 16.9 місяців. Пацієнти було розділені на 2 групи: пацієнти першої групи примували спіронолактон в дозі 50 мг на добу, пацієнти другої групи щоденно отримували плацебо протягом 30 днів. Після цього пацієнтам обох груп було відмінено будь-яке лікування на 1 тиждень, по завершенні якого всі пацієнти знову були розподілені на 2 групи. Лікуваннях в даних двох групах проводилося за попередньою схемою. Після закінчення дослідження оцінювали зміну товщини набряку у місці накопичення субретинальної рідини, товщину хоріоідеї у фовеолярній ділянці та гостроту зору.

Статистичний аналіз даних показав достовірне зменшення рівня субретинальної рідини у пацієнтів, які отримували спіронолактон (P = 0.04). Було також відмічено достовірне зменшення товщини хоріоідеї у фовеолярній ділянці у пацієнтів, які приймали спіронолактон у порівянні з пацієнтами контрольної групи (P = 0.02). Гострота зору у всіх пацієнтів залишилась без значних змін.

Таким чином, прийом спіронолактону пацієнтами з хронічною формою ЦСХ призводить як до зменшення рівня субретинальної рідини, так і до зменшення товщини хоріоідеї у фовеолярній ділянці.

Spironolactone for Nonresolving Central Serous Chorioretinopathy

PURPOSE
To evaluate the effect of spironolactone, a mineralocorticoid receptor antagonist, for nonresolving central serous chorioretinopathy.

METHODS
This is a prospective, randomized, double-blinded, placebo-controlled crossover study. Sixteen eyes of 16 patients with central serous chorioretinopathy and persistent subretinal fluid (SRF) for at least 3 months were enrolled. Patients were randomized to receive either spironolactone 50 mg or placebo once a day for 30 days, followed by a washout period of 1 week and then crossed over to either placebo or spironolactone for another 30 days. The primary outcome measure was the changes from baseline in SRF thickness at the apex of the serous retinal detachment. Secondary outcomes included subfoveal choroidal thickness and the ETDRS best-corrected visual acuity.

RESULTS
The mean duration of central serous chorioretinopathy before enrollment in study eyes was 10 ± 16.9 months. Crossover data analysis showed a statistically significant reduction in SRF in spironolactone treated eyes as compared with the same eyes under placebo (P = 0.04). Secondary analysis on the first period (Day 0-Day 30) showed a significant reduction in subfoveal choroidal thickness in treated eyes as compared with placebo (P = 0.02). No significant changes were observed in the best-corrected visual acuity. There were no complications related to treatment observed.

CONCLUSION
In eyes with persistent SRF due to central serous chorioretinopathy, spironolactone significantly reduced both the SRF and the subfoveal choroidal thickness as compared with placebo.

Детальнiше