Звіт наради-семінару головних офтальмологів та головних дитячих офтальмологів структурних підрозділів охорони здоров'я облдержадміністрацій
Звіт наради-семінару головних офтальмологів та головних дитячих офтальмологів структурних підрозділів охорони здоров'я облдержадміністрацій

1 березня 2013 року відбулась нарада-семінар головних офтальмологів та головних дитячих офтальмологів структурних підрозділів охорони здоров'я облдержадміністрацій «Шляхи удосконалення офтальмологічної допомоги населенню в рамках реформування галузі охорони здоров'я», в роботі якої взяли участь члени Київського товариства офтальмологів.

Засідання розпочав Директор Департаменту реформи та розвитку охорони здоров'я МОЗ України д.м.н., професор Хобзей М.К. з доповіддю « Реформування галузі охорони здоров'я, мета, завдання.

Загальні тенденції та завдання організації офтальмологічної допомоги населенню України висвітлив в своїй доповіді Головний позаштатний офтальмолог МОЗ України д.м.н., професор Риков С.О. Зокрема він зазначив, що «Реформа, яка проводиться в медичній галузі, є пріоритетною складовою програми економічних реформ у державі і відповідає положенню європейської політики в сфері охорони здоров'я.
Завдання реформи - формування єдиного медичного простору. Поряд з кардинальними кроками по удосконаленню первинної ланки медичної допомоги планується суттєва модернізація і оптимізація роботи медичних установ 2-3 рівня..
Офтальмологічна служба держави входить у стадію реформування з проблемами та тенденціями типовими для усієї галузі.
Серед цих проблем насамперед :
-невідповідність фінансування,
-застарілі і невідповідні нормативи навантаження медичного персоналу,
-незадовільне технічне оснащення районного рівня медичної допомоги.
Основні тенденції, які характеризують сучасний стан офтальмологічної служби:
1.Зростання захворюваності населення. Причиною цього є як демографічні зміни (постаріння населення), так і збільшення числа випадків захворювань ока та офтальмологічних ускладнень загально соматичних захворювань (гіпертонія, атеросклероз,цукровий діабет).
Щорічне число випадків вперше зареєстрованих захворювань зросло впродовж 6 років на 39 тисяч (3,2%). За 6 років чисельність диспансерної групи зросла на 59,5 тисячі хворих , або на 10,6% . В структурі диспансерної групи суттєво зросла частка тяжких інвалідизуючих захворювань. Число диспансерних хворих з глаукомою зросло в порівнянні з 2006 роком на 29,6 тисяч (16,8%), тобто глаукома складає 67% приросту диспансерної групи хворих з захворюваннями очей. Диспансерна група хворих з відшаруваннями та розривами сітківки зросла за 6 років на 26%, хворих з атрофією зорового нерва – на 14,9%,хворих з ускладненою короткозорістю – на 4,5%.
2.Інтенсифікація роботи офтальмологічних підрозділів.
Планове скорочення ліжкового фонду, проведене в останнє десятиріччя привело до зменшення забезпеченості офтальмологічнимми ліжками на 19,9% (2001-2011р.р.), а в розрахунку на 10 тисяч населення з 1,46 до 1,3
З загального числа ліжок в офтальмологічних відділеннях обласних лікарень (обласні центри мікрохірургії ока) зосереджено 18,3%, в стаціонарах міських лікарень – 48,3%. Саме в цих закладах, ліжковий фонд яких складає 66,6 %, проводиться хірургічна робота. Інтенсивність роботи цих стаціонарів з року в рік зростає, сприяючи поліпшенню загальних показників роботи офтальмологічної служби. В цих стаціонарах зосереджено сучасне обладнання, запроваджені нові медичні технології, здатні забезпечити ефективне лікування хворих у стислі терміни.
Незважаючи на скорочення числа ліжок показники роботи стаціонарів зросли за рахунок скорочення термінів лікування та інтенсифікації хірургічної діяльності.
Середній термін перебування хворого в офтальмологічному стаціонарі для дорослих у 2011 році склав 8,04 дні. Порівняно з 2001роком цей показник знизився на 2,32 дні (22,3%). Хірургічна активність в стаціонарах зросла за останні десять років на 16 % і складає в середньому показнику -61,9% з врахуванням функції всіх стаціонарів, включаючи ті, які майже не проводять хірургічних втручань.
3.Впровадження сучасних методик діагностики та лікування.
Придбання закладами нового високотехнологічного обладнання та відповідна підготовка кадрів дозволили суттєво поліпшити якість медичної послуги при захворюваннях та травмах ока і привести її у відповідність до світових стандартів. Але, водночас, використання апаратури для обстеження хворого , поліпшуючи якість діагностики, потребує більшого часу для прийому хворого,та створення додаткових вузькоспеціалізованих підрозділів в рамках офтальмологічної служби (кабінетів функціональної діагностики, лазерних методів лікування) для оптимального використання високовартісного обладнання. Поряд з цим районна ланка служби, де фактично проводиться перша спеціалізована офтальмологічна допомога залишається без достатнього обладнання і не може забезпечити високий рівень діагностики та лікування. Плануючи заходи попередження інвалідності в першу чергу слід оновити систему диспансерного нагляду, забезпечити повноцінний контроль стану зорових функцій в процесі лікування хворого незалежно від місця його проживання. Сучасні інформаційні технології дозволяють успішно проводити такий нагляд. Назрів час створення державних комп'ютерних програм контролю якості лікування хворих на глаукому та інші захворювання з використанням для цього діагностичних можливостей установ 3-4 рівня..
4.Зростання ваги амбулаторної ланки офтальмологічної допомоги.
В державних офтальмологічних закладах України неухильно зростає число операцій на органах зору проведених в амбулаторних умовах, що свідчить про зростаючу роль амбулаторної ланки у лікуванні хворих. Ця тенденція цілком відповідає світовому досвіду надання офтальмологічної допомоги.
У 2011 році в амбулаторному режимі проведено 163046 операцій ,що на 66,8 тисячі, або на 69,4% більше ніж у 2001 році (96224 операції). Загальне число амбулаторних операцій та показник числа таких операцій на 10 тисяч населення починаючи з 2010 року перевищують аналогічні цифри по спеціалізованих стаціонарах.
Актуальні завдання офтальмологічної служби
1.Сприяння поліпшенню роботи первинної (доспеціалізованої) ланки медичної допомоги в напрямку раннього виявлення офтальмологічної патології :
– запровадження долікарського офтальмологічного скринінгу,
- розвиток мережі та організація роботи оптометричних кабінетів у державних лікувально-профілактичних закладах;
-підготовка лікарів загальної практики на спеціальних тренінгах з питань ранньої діагностики захворювань ока , надання першої допомоги та вимоги до нагляду за хронічними хворими.
2.Збереження та посилення профілактичного напрямку роботи офтальмологічної служби:
-забезпечення районної ланки служби сучасними засобами ефективної діагностики глаукоми та захворювань сітківки;
-активізація санітарно-освітньої роботи серед населення в частині настороженості щодо діагностики захворювань ока, зокрема вроджених та генетично обумовлених захворювань.
3.Зниження рівня інвалідності по зору:
- Поліпшення якості диспансерного нагляду та лікування хворих з чітким обґрунтованим визначенням обсягу та кратності обстеження та лікування хронічних хворих у клінічних протоколах надання медичної допомоги-Запровадження комп'ютерного реєстру та програми диспансерного нагляду за хворими на глаукому;
-забезпечення доступності кваліфікованої медичної допомоги для всіх громадян.
Всі ці завдання повністю відповідають глобальному плану ВООЗ по профілактиці сліпоти та порушень зору на 2014-2019р.р. , затвердженому в січні поточного року.
Згідно з цим планом ВООЗ визначає КОНЦЕПЦІЮ дій з профілактики сліпоти:
«Досягнути існування світу, де не буде людей з порушеннями зору без причин, а люди з невідворотною сліпотою зможуть в повній мірі реалізувати свій потенціал, а також буде забезпечено загальний доступ до комплексної офтальмологічної служби»
В обговоренні та з висвітленням основних напрямів реформування офтальмологічної служби в регіонах виступили: д.м.н. проф. Хобзей Микола Кузьмич, д.м.н. проф. Риков Сергій Олександрович, к.м.н. проф. Барінов Юрій вікторович, к.м.н. Сердюк Валерій Миколайович, Лагоржевська Ірина Миколаївна, Момот Василь Олександрович, д.м.н. проф. Голубчиков Михайло Васильович, Черняк Сергій Іванович, к.м.н. доцент Шаргородська Ірина Василівна.
Нарада завершилась прийняттям резолюції.