Хірургія катаракти підвищує ризик пізньої вікової макулярної дегенерації
Хірургія катаракти підвищує ризик пізньої вікової макулярної дегенерації

Хірургія катаракти9 серпня, 2012 року Нове дослідження встановило зв’язок між катарактальною хірургією та підвищеною ймовірністю розвитку пізньої вікової макулярної дегенерації (ВМД). Дослідження опубліковане в серпневому випуску «Ophthalmology».

Згідно даних Американської Академії Офтальмології катаракта вражає більше ніж 24.4 мільйони американців старше 40 років, та більше половини населення у віці 80-ти років. Більше 2 мільйонів американців старше 50 років мають розвинену ВMД.

Ймовірність того, що відновлення зору пацієнтів шляхом видалення катаракти може приводити в майбутньому до погіршення зору внаслідок ВМД, призвела до того, що перший автор дослідження, Barbara E.K. Klein, лікар Відділення Офтальмології та Зорових Наук, Університету Вісконсінської Школи Медицини і Охорони здоров’я, Mедісон, висловлює думку, що може бути доцільніше на деякий час відкладати екстракцію катаракти.

Доктор Klein з колегами виявила, що вірогідність пізньої ВМД була значно вищою через 5 та більше років після екстракції катаракти, ніж в перші 5 років після хірургії. Вони виключили підозрювані кореляції між катарактами чи хірургією катаракти і ранньою ВМД. Обрані генетичні фактори ризику також не чинять істотного впливу.

Висновки дослідників були засновані на аналізі даних 20-річного дослідження жителів Beaver Dam, штат Вісконсін. Близько 5000 жителів брали участь в первинному основному дослідженні, яке включало детальне обстеження у офтальмолога і медичні обстеження з 1988 пo 1990 роки. Вісім з 10 первинних учасників, як і раніше беруть участь у дослідженні, зазначив головний дослідник, MD, близько 99% - європеоїдної раси, і 56% - жінки.

Загалом 3619 пацієнтів були відібрані для даного дослідження. В них виявили симптоми ранньої чи пізньої ВМД щонайменше на 1 оці, також в анамнезі вони мали позитивні результати після хірургії катаракти. Близько 90% пацієнтів за генотипом були носіями відомих алелів ризику CFH та ARMS2.

Доктор Klein і його колеги виявили, що відсутність катаракти чи операції з видалення катаракти мало впливає на співвідношення шансів ранньої ВМД, та що наявність хірургії катаракти в анамнезі сприяла незначному зниженню шансів ранньої ВМД.

Тим не менше, видалення катаракти в минулому пов’язано з випадками пізньої ВМД. Співвідношення шансів склало 1.93 (95% довірчий інтервал, 1.28 - 2.90), що означає, що ризик розвитку пізньої ВМД у пацієнтів, яким проведено операцію з видалення катаракти в 2 рази вищий, ніж у пацієнтів, яким не проводили хірургічного лікування.

Співвідношення шансів суттєво не залежало від наявності геномних факторів ризику, не залежало також і від поправки на інші вагомі чинники, відмітили автори. Співвідношення шансів пізньої ВМД зростало з кількістю часу, який пройшов з моменту хірургії катаракти.

Хоча це питання потребує подальшого вивчення, автори пропонують для зменшення ризику пізньої ВМД доцільніше відкласти хірургію катаракти на такий термін, доки пацієнт зберігатиме прийнятну гостроту зору.

Це може бути хорошою рекомендацією для сприйнятливого населення європеоїдної раси, представленого в дослідженні, відмітив Ivan R. Schwab, MD, голова відділення хвороб рогівки Університету Каліфорнії, штат Девіс, Системи Охорони Здоров’я. Тим не менше, адекватна відповідь залежить від індивідуальних факторів ризику, зазначив він для Medscape Medical News. Ризик варіює в залежності від етнічної групи, генетичного профілю, статі, історії тютюнопаління, рівня тригліцеридів крові, кумулятивного впливу ультрафіолетового випромінювання, та інших факторів.

"Чи застосовувати це до кожного пацієнта? Вірогідно, ні," сказав доктор Schwab. "Крім того, гарна наука пропонує побачити це дослідження, застосоване для інших груп, особливо людей з різними расовим походженням і генетичним фоном."

Рандомізоване клінічне дослідження повинно бути проведене, щоб отримати остаточну відповідь, згідно Ellen E. Freeman, кандидат медичних наук, доцент епідеміології Університету Монреаля, Квебек, Канада.

Доктор Freeman припустив, що відкладання хірургії катаракти для зменшення ризику наступної пізньої ВМД надто спрощує проблему. Довге відкладання хірургії також підвищує вірогідність серйозних травм від нещасних випадків через зниження зору пацієнта, зазначила вона. Крім того, Доктор Freeman у власних опублікованих дослідженнях-показала, що пацієнти з катарактою схильні до депресії внаслідок обмежень у здатності виконувати повсякденну життєдіяльність.

"Ймовірно є певне вікно часу, коли повинна бути виконана операція", сказала вона Medscape Medical News.

Тим не менше, необхідні додаткові дослідження для визначення величини та варіантів для конкретних груп пацієнтів, перш ніж офтальмологи зможуть вирішити цю проблему.

"Все, що вони можуть зараз зробити, це бути в курсі наукових досліджень і приймати рішення від пацієнта до пацієнта", сказав Доктор. Freeman.

Автори, Доктор. Schwab , і Доктор. Freeman не мають відповідних фінансових відносин.